Як працює кредитна система?

Кредитна система — це сукупність фінансових відносин та установ, таких як банки, кредитні спілки, мікрофінансові організації та державні органи, що регулюють процес кредитування. Вона відіграє ключову роль в економіці, забезпечуючи циркуляцію фінансових ресурсів між позичальниками і кредиторами.

Основна функція кредитної системи — організувати та регулювати процес кредитування, надаючи бізнесу та населенню доступ до позикових коштів для інвестицій та споживчих потреб. Для держави кредитна система є інструментом управління економікою та підтримки її стійкості.

Від чого залежить кредитна система

Кредитна система залежить від багатьох факторів, серед яких:

Економічна ситуація. Включає рівень інфляції, темпи зростання ВВП, стан банківського сектора, рівень безробіття та платоспроможність населення. Якщо економіка стабільна, кредитні установи можуть пропонувати позики на вигідніших умовах, тоді як у кризові періоди відсоткові ставки зростають.

Монетарна політика. Дії Національного банку України (НБУ), спрямовані на регулювання грошового обігу та відсоткових ставок. Залежно від макроекономічних умов НБУ може підвищувати чи знижувати ключову ставку.

Довіра до фінансових інституцій. Кредитна система залежить від стабільності банків та мікрофінансових організацій, а також їхньої здатності виконувати зобов’язання перед клієнтами. Високий рівень довіри сприяє розвитку кредитного ринку та збільшенню обсягів кредитування.

Міжнародні чинники. Включають доступ до зовнішнього фінансування, інвестиційну привабливість країни, курс національної валюти. Наприклад, залучення іноземних інвестицій та кредитів від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) може підвищити стійкість грошово-кредитної системи.

Типи кредитних систем

Кредитні системи різних країн відрізняються залежно від рівня розвитку економіки та фінансового сектора. Основні моделі:

Банківська — кредити видають переважно банки, залучаючи кошти населення та бізнесу.

Ринкова — кредитування здійснюється через фондовий ринок та спеціалізовані фінансові компанії.

Змішана — поєднує елементи обох моделей: кредитування йде як через банки, так і через фондовий ринок та небанківські установи.

В Україні система кредитування є змішаною. Головну роль грають банки, але значну частку ринку займають МФО, лізингові компанії та інші фінансові організації.

Структура кредитної системи

Структура кредитної системи України включає декілька ключових учасників:

Національний банк України (НБУ) — центральний банк країни, відповідальний за розробку та реалізацію грошово-кредитної політики та регулювання банківської діяльності.

Комерційні банки — фінансові установи, що надають широкий спектр послуг, включаючи приймання депозитів, видачу кредитів, проведення розрахунково-касових операцій.

Небанківські кредитні установи — організації, які не мають статусу банку, але надають фінансові послуги, такі як мікрофінансові організації (МФО), кредитні спілки, лізингові компанії.

Кредитна система Національного банку

Кредитна система Національного банку України є ядром усієї фінансової структури країни та виконує кілька ключових функцій:

Регулювання грошово-кредитної політики — НБУ контролює ліквідність та стабільність фінансової системи, забезпечуючи ефективне функціонування ринку капіталу.

Координація взаємодії з фінансовими установами — регулювання та моніторинг роботи комерційних банків та інших фінансових організацій.

Підтримка економічного зростання — стимулювання інвестиційної активності, розвиток фінансових послуг та забезпечення циркуляції капіталу в економіці.

Як працює кредитна система України

Механізм функціонування кредитної системи в Україні включає декілька ключових елементів:

Облікова ставка — є основним інструментом, за допомогою якого НБУ регулює вартість кредитів у країні. Комерційні банки та небанківські установи, спираючись на ці умови, пропонують позики фізичним та юридичним особам.

Операції на відкритому ринку — процес купівлі та продажу цінних паперів Національним банком для управління грошовою масою в країні. Ці операції дозволяють контролювати рівень інфляції та підтримувати ліквідність банківської системи.

Обов’язкові резерви — кошти, які банки зобов’язані зберігати на рахунках НБУ, що сприяє забезпеченню ліквідності та стабільності фінансової системи. Це також запобігає можливим банкрутствам банків та забезпечує довіру клієнтів до системи.

Цифрові платформи та інноваційні методи кредитування — мікрофінансові організації використовують сучасні технології та онлайн-платформи, забезпечуючи спрощений доступ до кредитів для населення. Це відкриває нові можливості для тих категорій позичальників, які традиційно не мають доступу до банківських послуг (наприклад, без офіційного працевлаштування).

Як банки та МФО заробляють на кредитах

В Україні банки та мікрофінансові організації заробляють на кредитах насамперед завдяки відсотковим ставкам, а також додатковим комісіям та послугам, пов’язаним із кредитуванням.

Основні джерела доходу:

• Відсоткові ставки.

Банки пропонують кредити з відносно невисокими відсотковими ставками, які залежать від ряду факторів, таких як історія попередніх кредитів, термін кредиту та тип позики. Ставки в МФО, як правило, значно вищі, що обумовлено високим ступенем ризику неповернення.

• Додаткові комісії та збори.

Крім відсотків, банки часто стягують комісії за відкриття кредиту, його обслуговування чи дострокове погашення, що збільшує прибутковість фінансової установи. Мікрофінансові організації можуть стягувати комісії за видачу кредиту, його продовження або зміну умов позики. Ба більше, штрафи за прострочення є значним джерелом доходу для МФО, оскільки вони у цих організацій досить високі.

• Залучення нових клієнтів.

Банки та МФО також заробляють за рахунок розширення клієнтської бази, пропонуючи кредити на більш гнучких умовах, наприклад перший кредит під 0% або кредитні картки з пільговим періодом.